Вітаємо всіх освітян з Міжнародним днем освіти!

Вітаємо всіх освітян з Міжнародним днем освіти!

24 січня 2019 року започатковано Міжнародний день освіти.

Після ухвалення Резолюції ООН цього дня відзначається роль освіти для підтримання миру та розвитку суспільства.

З цієї нагоди вітаємо всіх освітян, які своєю працею сприяють удосконаленню інклюзивної, якісної та доступної освіти для кожної людини!

Пропонуємо Вам статтю з газети Верховної Ради України «ГОЛОС УКРАЇНИ» про роль освіти для суспільства та підтримання миру та розвитку.

Початок XXI сторіччя ознаменований переосмисленням та переформатуванням підходів до вирішення проблем освіти, навчання, навчально-виховного процесу, знання і розсудливості, пізнання, утвердженням статусу наукового, науково-педагогічного, педагогічного працівника, а також розробкою та впровадженням інновацій у всі сфери життя.

Сьогодення характеризується економічними, соціальними, освітніми реформами та змінами, що дійснюються в нашій державі та безпосередньо торкаються кожної дитини, підлітка, конкретної молодої людини. Суспільство потребує стабільного, стійкого розвитку, природовідповідного співжиття та реалізації права особистості на життєтворчість.

Міжнародною спільнотою освіта розглядається як одне з основоположних прав людини, суспільне благо і державна відповідальність. Актуальною є проблема мінімізації існуючих загроз, коли під прикриттям «міжнародних організацій» реалізуються освітні проекти на кшталт «хочеш поневолити народ, виховуй його дітей на свій лад». Тому особливої актуальності набуває народна мудрість, яка сповіщає: «Якщо твої плани розраховані на рік — сій жито, якщо на десятиріччя — саджай дерева, якщо на віки — виховуй дітей». Тобто, наука, освіта, навчання, навчально-виховний процес, виховання, знання, розсудливість, пізнання є стратегічним загальнодержавним завданням, і воно є дієвим тоді, коли знання реалізуються у стійкі переконання та державницьку позицію, самоутвердження особистості і народу.

24 січня 2019 року відбувся перший Міжнародний день освіти. Після прийняття ООН Резолюції 73/25 щороку у цей день проголошується роль освіти для підтримання миру та розвитку.

У контексті зазначеного 24 січня 2021 року світова спільнота втретє відзначатиме Міжнародний день освіти, віддавши належне силі вивірених наукових знань і його центральній ролі в забезпеченні добробуту людей і планети. Зазначена подія спонукає звірити стратегічні завдання та пріоритети для української науки, економіки, культури, освіти.

Організація Об’єднаних Націй запрошує всі свої держави-члени та агенції, а також громадські організації, академічні установи, приватний сектор, окремих осіб, громадянське суспільство та інші зацікавлені сторони відзначити цей день.

Українська науково-освітянська громадськість приєднується до вшанування Міжнародного дня освіти і розглядає його в контексті формування орієнтирів стосовно визначення та корегування освітньої політики як на загальнодержавному рівні, так і у європейському, міжнародному вимірах. Особливого значення набуває та потребує державної підтримки рух «Педагоги за мир та взаєморозуміння», а також напрацювання українських науковців, освітян і дипломатів у площині «Культура миру».

Відзначаючи Міжнародний день освіти, доцільно зважати на те, що Україна є і співзасновником, і постійним членом Організації Об’єднаних Націй (ООН). Міжнародна організація заснована 24 жовтня 1945 р. на конференції у Сан-Франциско на підставі Хартії Об’єднаних Націй. Декларованою метою діяльності організації є підтримання і зміцнення миру і міжнародної безпеки та розвиток співробітництва між державами світу.

Широке співробітництво держав з метою забезпечення і захисту прав людини є важливим і невід’ємним елементом сучасних міжнародних відносин, зокрема у царині освіти. Необхідність такого співробітництва обумовлена зростанням всесвітнього значення окреслених проблем і безпосередньо випливає із зобов’язань держав-членів Організації Об’єднаних Націй.

Основоположними документами ООН є Загальна декларація прав людини, Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, Конвенція про права дитини. Зазначеними міжнародними документами проголошено:

  • загальну Декларацію прав людини як завдання, до виконання якого повинні прагнути всі народи і всі держави з тим, щоб кожна людина і кожний орган суспільства, завжди маючи на увазі Декларацію, прагнули шляхом освіти сприяти повазі до цих прав, свобод і зобов’язань;
  • визнання гідності, властивої всім членам людської сім’ї, рівних і невід’ємних прав, які є основою свободи, справедливості і загального миру;
  • врахування належним чином важливості традицій і культурних цінностей кожного народу для захисту і гармонійного розвитку дитини;
  • народи Об’єднаних Націй підтвердили свою віру в основні права людини і в гідність та цінність людської особи, рішучість сприяти соціальному прогресові та поліпшенню умов життя при більшій свободі.

Базові принципи, положення, визначені цими та іншими міжнародними документами, знайшли своє відображення в Конституції України, законодавчих актах, нормативно-правових документах та інших заходах, спрямованих на розвиток науки, освіти, культури та реалізацію основних прав, свобод і обов’язків особистості. У цьому випадку враховується застереження стосовно того, що міжнародні проекти та тенденції не повинні негативно впливати на формування українського світу, який базується на науці, культурі, освіті, українській мові, етнічній та суспільно-політичній українській ідентичності, спільній історичній пам’яті і спільних духовно-моральних передумовах захисту, збереження, існування та розвитку українського суспільства. Актуальним є комплексна реалізація основної освітньої мети: «Пізнай себе, свій рід, свою родину, свій народ, а також пізнай МИР — Всесвіт і Мир».

Зафіксовані на міжнародному, європейському та загальнодержавному рівнях цілі і принципи соціального прогресу й розвитку, конкретні засоби й методи розв’язання актуальних проблем інструментами науки, освіти і культури підкреслюють тісний взаємозв’язок цих проблем із забезпеченням прав людини, захистом прав дитини особливо в економічній, соціальній, науковій, освітній і культурній сферах життя суспільства. Визначальним є те, що людина і особливо дитина є основним суб’єктом розвитку і соціальних перетворень у демократичній країні та базисною складовою громадянського суспільства. Головною метою міжнародного співробітництва у сфері науки, культури та освіти є забезпечення кожній людині доступу до якісної освіти, наукових знань, мистецтва і літератури як власного народу, так і всіх народів світу. Держава бере на себе зобов’язання використовувати різні ступені і форми якісної освіти та засоби масової інформації для виховання поваги до основних свобод, прав і зобов’язань людини, гідності особистості індивідуума.

Становлення та розвиток демократичного громадянського суспільства розглядається як тривалий циклічний науковий, культурний, освітній, суспільний, економічний та інформаційний процес, який пов’язаний із освітою та самоосвітою, вихованням та самовихованням особистості, самоорганізацією людської спільноти, спрямованих на усвідомлення своєї ідентичності, осмислення своїх коренів, захист, утвердження, розвиток та відновлення своїх справжніх інтересів, що мають довгостроковий характер.

Україна поділяє спільну історію і спільні цінності зі слов’янським світом, країнами-членами Європейського Союзу, що відкриває їй нові можливості в своїй європейській ідентичності. Європейський вибір України підтверджує Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з другої сторони (2014), а також численні угоди, заяви і політичні кроки, які характеризують вектор розвитку нашої держави.

На жаль, на практиці реалізації конституційних приписів, законодавчих норм, міжнародних та європейських вимог, спрямованих на забезпечення прогресивного розвитку науки, культури, освіти, Україна стикається із серйозними зовнішніми міжнародними загрозами та внутрішніми перешкодами, викликаними, спровокованими непідготовленим, спонтанним реформуванням усіх сфер суспільно-економічного життя і особливо хибними, негативними процесами в сферах економіки, культури, освіти, охорони здоров’я, інформації.

Українські наукові школи напрацювали цілісну та самодостатню систему бачення розвитку освітньої сфери, яка може бути гідно представлена як на європейському, так і на міжнародному рівнях. Про це свідчить наявна кваліфікація освіти, навчання, навчально-виховного процесу, освітнього процесу, знання і розсудливості, пізнання та інновацій в освіті:

  • освіта трактується як процес і результат засвоєння особистістю певної системи наукових знань, практичних умінь і навичок, компетентностей і пов’язаних з ними того чи іншого рівня розвитку її розумово-пізнавальної і творчої діяльності, а також духовної, морально-естетичної культури, які у своїй сукупності визначають соціальне обличчя та індивідуальну своєрідність цієї особистості;
  • навчання визначається як основний шлях здобуття освіти, доцільно організований, планомірно і систематично здійснюваний процес оволодіння знаннями, уміннями і навичками, компетентностями під керівництвом наукових, науково-педагогічних, педагогічних працівників, майстрів, наставників тощо. Навчання розвиває пізнавальні здібності, задатки та можливості учнів, формує погляди і переконання, основні риси особистості;
  • навчально-виховний процес — сутність сучасної дефініції педагогіки, що визначає її як науку про виховання і навчання. Виховання — соціальне, цілеспрямоване створення умов для розвитку людини, процес отримання сукупності знань, культурних навичок, поглядів, що становлять загальний рівень духовного розвитку людини і є наслідком системного впливу культурного і матеріального середовища, навчання;
  • освітній процес — система науково-методичних і педагогічних заходів, спрямованих на розвиток особистості шляхом формування та застосування її компетентностей;
  • знання розглядається як особлива форма духовного засвоєння результатів пізнання (процесу відтворення дійсності), яка характеризується усвідомленням їх істинності;
  • розсудливість — здатність мислити, міркувати, діяти правильно, обґрунтовано, спокійно й розумно; глибоко проникати в суть явища; відшуковувати наукове передбачення та вміти приховувати свої почуття;
  • пізнання представляється науковцями як суспільно-історичний процес здобуття, нагромадження і систематизації знання про сутність та смисл життя, природу, суспільство, людину та її внутрішній світ, а також перевірений практикою результат пізнання дійсності, правильне її відображення в мисленні людини у вигляді уявлень, понять, суджень, теорій;
  • інновації в освіті передбачають формування процесу творення, запровадження та поширення в освітній практиці нових ідей, засобів, педагогічних та управлінських технологій, у результаті яких підвищуються показники (рівні) досягнень структурних компонентів освіти, відбувається перехід системи до якісно іншого прогресивного стану.

Нині назріла нагальна проблема у збереженні, відродженні, вирощуванні, розвитку наукових, освітніх, професійних шкіл, впровадженні комплексу заходів, які б створювали передумови для застереження, захисту, безпеки, врятування від загроз, подолання перешкод змістом, прийомами, методами, засобами культури, освіти, навчання, знання, пізнання та інформації.

Осмислення та усвідомлення потребує той факт, що право на безоплатну якісну освіту є одним із невід’ємних прав людини, і що наука та освіта відіграють визначальну роль у здобутті і поглибленні вивірених наукових знань та є виключно багатим культурним і науковим надбанням як окремих осіб, так і суспільства.

Політикам, державним діячам та законодавцям доцільно враховувати, що наука, культура і освіта відіграють стратегічну, вирішальну роль в утвердженні миру, солідарності, співдружності, взаєморозуміння і терпимості, у формуванні взаємної довіри між членами суспільства, народами та країнами. Ключова роль у вирішенні окресленого завдання належить Науковцю, Професору, Учителю.

Важливою складовою європейської інтеграції України є входження національної системи освіти до європейського освітнього простору. Актуальним у цьому сенсі є порівняльний аналіз розвитку національної сфери освіти України в контексті змін в освіті країн Європи, зокрема членів ЄС, осмислення сутності реформ та інновацій, які упроваджуються нині в європейському освітньому просторі.

Європейський комітет профспілок освіти визнає роль освіти, і особливо вчителів, у просуванні та захисті мирного та інклюзивного суспільства, а також розпочав свою кампанію «Формування майбутнього Європи з вчителями».

Саме педагог є основою цієї ініціативи, тому держава зобов’язана підіймати престиж та привабливість професії вчителя, з кращими умовами праці та більшим доступом до безперервного професійного розвитку, щоб вчителі могли належним чином готувати учнів до вимог цього суперечливого та швидко мінливого світу. Більше того, зростання екстремізму, ксенофобії та нетерпимості в Європі піднімає роль вчителів у протидії цій тенденції, розвиваючи аналітичне, логічне мислення учнів і сприяючи демократичному громадянству.

Актуальним є вирішення питань майбутнього навчання та формування прогресивного впливу освіти на суспільство завтрашнього дня.

Цього року святкування присвячене комплексному характеру освіти, а також тим численним способам, за допомогою яких навчання сприяє розширенню можливостей людей, збереженню планети, досягненню загального процвітання і зміцненню світу.

Міжнародний день освіти покликаний також звернути увагу на актуальні проблеми в галузі освіти, а також на той факт, що країни не в змозі виконати зобов’язання в досягненні цілей в галузі сталого розвитку на період до 2030, взяті ними п’ять років тому.

ЮНЕСКО привертає увагу керівників держав до вирішення проблем дітей і молодих людей, які не відвідують школу; дітей і підлітків, які не володіють елементарними навичками читати і рахувати; молодих людей і дорослих, які, як і раніше, не вміють читати і писати.

Без забезпечення всеохоплюючої та справедливої якісної освіти, глибоких знань, широкого кругозору, сформованих компетентностей, без створення можливості навчання протягом усього життя для всіх держав не вдасться розірвати коло бідності, що залишає мільйони дітей, молодь і дорослих за рамками процесу розвитку.

З метою подолати ці виклики і спрогнозувати наступні десятиліття, ЮНЕСКО проголосило глобальну ініціативу «Перспективи освіти» в роботі Генеральної Асамблеї ООН в 2019 році. Ця акція ставить своїм завданням переосмислити, як знання, розсудливість і навчання можуть визначати майбутнє людства і планети.

Ініціатива «Перспективи освіти» вже почала процес онлайн-консультацій з громадськістю і просить всіх бажаючих зробити свій внесок у дебати.

Міжнародна комісія, яку очолює президент Ефіопії Сахле-Ворк Зевде, зосередила свою увагу на переосмисленні ролі освіти, навчання і знань у світлі величезних проблем і можливостей прогнозованого, ймовірного, передбачуваного і кращого майбутнього.

Питання про освіту, навчання, навчально-виховний процес, знання і розсудливість особливо молодого покоління також актуальне у зв’язку з вихованням громадянина в контексті активної участі у становленні та розвитку демократичного громадянського суспільства, правової держави, культурного співжиття на основі усвідомлення своєї неповторної духовно-моральної ідентичності.

Під час формування стратегії розвитку освіти України варто також враховувати результати роботи Всесвітнього освітнього форуму, який відбувся у травні 2015 році в м. Інчхоні (Республіка Корея), на якому була сформульована концепція освіти на наступні 15 років. Всесвітній освітній форум представників 160 держав прийняв Декларацію «Освіта 2030. На шляху до всеохоплюючої та справедливої якісної освіти та навчання упродовж життя для всіх».

Інчхонська декларація отримала схвалення світової освітньої спільноти, зокрема неурядових і молодіжних організацій, міністрів понад ста країн.

Декларація закликає держави забезпечити інклюзивну та якісну освіту на рівноправній основі, а також надати кожній людині можливість здобувати освіту впродовж усього життя. Ідеї декларації доповнюють основні сучасні тенденції забезпечення розвитку задатків, здібностей, обдарувань, компетентностей особистості учня та студента. Основні положення Декларації лягли в основу освітніх завдань у рамках Цілей сталого розвитку, які затверджені ООН у вересні 2015 року.

Цінність Інчхонської декларації полягає в тому, що вона: відображає наш твердий намір забезпечити всім дітям та молоді знання та вміння, сприятиме можливості жити їм гідно, розкрити свій потенціал, активно брати участь у житті суспільства й стати відповідальними громадянами світу; закликає держави забезпечити можливість отримувати освіту впродовж життя, щоб люди продовжували професійно рости і розвиватися; стверджує ідею того, що освіта сприяє зміцненню консолідації, миру і стабільного стійкого розвитку.

Інчхонська декларація покликана остаточно виконати сміливі завдання, поставлені в рамках «Освіти для всіх» і Цілей розвитку тисячоліття.

Декларацією покладається зобов’язання та завдання на державу забезпечити право дітей та учнів на безоплатну якісну освіту, розвиток своїх задатків, здібностей і обдарувань, звести до мінімуму нерівність і несправедливість у сучасному світі, дати всім дітям реально рівну можливість здобути якісну, конкурентоспроможну освіту. Держава в особі політиків, законодавців, державних службовців зобов’язана розуміти та підтримувати ці ідеї, створювати законодавчу основу для забезпечення їх реалізації і в практичній діяльності забезпечувати реалізацію права кожного учня на безплатну державну якісну освіту.

Таку ж позицію сповідує Міжнародна асоціація «Інтернаціонал Освіти», що об’єднує понад 30 мільйонів викладачів і працівників системи освіти в усьому світі. Реалізація цієї мети в галузі освіти потребує, щоб у школах працювали професійні та компетентні викладачі з високим рівнем мотивації, завжди готові допомогти своїм учням. Забезпечення якісної освіти для всіх неможливе без змін у системі освіти. Щоб здійснити Рамкову програму дій у сфері освіти до 2030 року й підвищити якість освіти, необхідно зробити так, щоб система освіти заохочувала створення культури співпраці.

Освіта необхідна для досягнення всіх нових цілей стабільного, стійкого розвитку. Вона є важливим чинником викорінення бідності, загального процвітання, широкомасштабного економічного зростання і побудови мирного та толерантного суспільства.

На думку міжнародних експертів, Інчхонська декларація відображає загальну прихильність цій ідеї і бажання втілити її в життя. Вона є свідченням того, що якісна, доступна, науково вивірена освіта здатна змінювати життя людей на краще.

З метою забезпечення національних інтересів України щодо сталого розвитку економіки, громадянського суспільства і держави для досягнення зростання рівня та якості життя населення, додержання конституційних прав і свобод людини і громадянина Указом Президента України № 722/2019 від 30 вересня 2019 року підтримано проголошені резолюцією Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй від 25 вересня 2015 року № 70/1 глобальні цілі сталого розвитку до 2030 року та результати їх адаптації з урахуванням специфіки розвитку України та викладені у Національній доповіді «Цілі сталого розвитку: Україна».

На сьогодні ми маємо стратегічні, узгоджені, вивірені документи, які потребують негайного втілення в практичну діяльність.

Борис ЧИЖЕВСЬКИЙ, керівник секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій.
Поділитися на facebook
Поділитися на twitter
Поділитися на linkedin
Поділитися на skype
Поділитися на telegram
Поділитися на whatsapp
Що ви бажаєте знайти?