15 березня 2024 року на базі Львівського державного університету внутрішніх справ відбувся Всеукраїнський круглий стіл «Штучний інтелект у правовій практиці: межі та можливості»
Співорганізаторами події виступили Харківський національний університет внутрішніх справ, Одеський державний університет внутрішніх справ, Харківський національний університет радіоелектроніки, Державний університет інфраструктури та технологій і ДВНЗ «Ужгородський національний університет».
Серед установ, що долучилися до Всеукраїнського круглого столу, також – Тернопільський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр Міністерства внутрішніх справ України, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області, Науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності імені академіка В. В. Сташиса Національної академії правових наук України, Національний університет «Львівська політехніка» та Навчально-науковий інститут права Сумського державного університету.
Захід об’єднав науковців, ад’юнктів, аспірантів, здобувачів вищої освіти, представників правоохоронних та правозахисних структур.
Круглий стіл провели за ініціативи Ради молодих вчених ЛьвДУВС.
Модераторкою засідання стала проректор ЛьвДУВС Ольга Балинська.
Теми для дискусій:
- застосування штучного інтелекту в публічному управлінні, судочинстві та правоохоронній діяльності;
- юридичний статус ШІ в Україні та світі;
- штучний інтелект у науці, освіті, економіці;
- штучний інтелект в умовах війни: можливості та ризики;
- системи штучного інтелекту: тенденції та особливості розвитку;
- нейронні мережі та машинне навчання;
- штучний інтелект і авторське право.
Програма Всеукраїнського круглого столу «Штучний інтелект у правовій практиці: межі та можливості»
 |
 |
На початку зустрічі до присутніх звернувся заступник начальника Управління організації наукової діяльності та інновацій – начальник організаційно-наукового відділу Департаменту освіти, науки та спорту МВС України Максим Романов.
«Для нашої держави, яка вже другий рік поспіль перебуває в умовах великої війни, інструменти штучного інтелекту можуть допомогти у відсічі ворожій агресії. Для юридичної науки та практики нинішній круглий стіл матиме суттєву користь. Тож вдячний за синергію та зусилля для поступу України!» – зауважив Максим Романов.
Учасників заходу привітали Голова Ради молодих вчених ЛьвДУВС, професорка кафедри загально-правових дисциплін Інституту права Ольга Барабаш, голова Ради молодих вчених Державного університету інфраструктури та технологій, доцентка кафедри автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій транспорту Галина Голуб.
 |
 |
До слова запросили також голову Ради молодих вчених Харківського національного університету радіоелектроніки, доцента кафедри електронних обчислювальних машин, помічника ректора з питань ІТ Віталія Ткачова.
Він зауважив: «Нині ми диктуємо певні парадигми розвитку засобів штучного інтелекту у сфері безпеки та оборони нашої держави. Співпраця представників юридичної і технічної наукових спільнот у цьому контексті є вкрай важливою».
До вітальної частини приєднались: Наукового товариства студентів, курсантів, слухачів, аспірантів, ад’юнктів, докторантів і молодих вчених Харківського національного університету внутрішніх справ Людмила Надопта; голова Ради молодих вчених Одеського державного університету внутрішніх справ, викладач кафедри кібербезпеки та інформаційного забезпечення, старший науковий співробітник науково-дослідної лабораторії з проблемних питань кримінального аналізу Ігор Биков; голова Ради молодих вчених юридичного факультету ДВНЗ «Ужгородський національний університет» Іван Габані; доцент кафедри цивільного права та процесу ДВНЗ «Ужгородський національний університет» Степан Литвин.
Під час пленарного засідання першою презентувала доповідь декан юридичного факультету Державного університету інфраструктури та технологій Катерина Добкіна. Вона працювала над темою «Штучний інтелект чи людський ресурс?»
 |
 |
Аспірант юридичного факультету Державного університету інфраструктури та технологій Олег Троцький розповів про правове регулювання і потенційні ризики застосування штучного інтелекту у правоохоронній діяльності.
У дослідженні здобувача ступеня доктора філософії Державного університету інфраструктури та технологій Сергія Миткалика було окреслено використання штучного інтелекту у роботі Національного агентства з питань запобігання корупції.
Ознайомив аудиторію зі способами застосування штучного інтелекту під час наукових досліджень у юридичній практиці Володимир Михайлов, старший викладач кафедри правосуддя юридичного факультету Інституту управління та технологій Державного університету інфраструктури та технологій.
Важливою проблемою нинішнього заходу стала також морально-етична складова як основоположний чинник, що створює перешкоди для застосування штучного інтелекту під час прийняття судових рішень. Своєю візією щодо цього поділився аспірант юридичного факультету Державного університету інфраструктури та технологій Ярослав Коваленко.
 |
 |
 |
 |
Диспути також стосувалися використання штучного інтелекту у кримінальному провадженні. Було висвітлено й проблеми використання інструментів штучного інтелекту у поліцейській діяльності, перспективи використання штучного інтелекту в українському правосудді, у функціонуванні інституту адвокатури України тощо.
Зрештою науковці та практики запропонували низку напрацювань щодо можливостей, перспектив та ризиків використання штучного інтелекту в Україні в умовах воєнного стану. Зокрема у публічному управлінні, судочинстві, правоохоронній діяльності, освіті, науці та економіці.
