Заходи до Дня науки в Україні у Варшавській школі економіки (SGH)

Заходи до Дня науки в Україні у Варшавській школі економіки (SGH)

15 травня 2025 року у Варшавській школі економіки (SGH) відбулися знакові події, присвячені Дню науки в Україні:

  • Міжнародна науково-практична конференція «Горизонт науки в Україні: інновації, міжнародне співробітництво та стійкість» (HNUA 2025);
  • семінар «Польща та Україна – наукове майбутнє з погляду сучасної економічної перспективи» (CSUkr).

Заходи, організовані Центром українських студій Варшавської школи економіки та Українською науковою діаспорою в Польщі за підтримки Міністерства освіти та науки України, стали важливими платформами для академічного діалогу, міжінституційної взаємодії та пошуку інноваційних рішень у сфері відкритої науки, цифрової трансформації та розвитку наукової дипломатії.

Міжнародну науково-практичну конференцію «Горизонт науки в Україні: інновації, міжнародне співробітництво та стійкість» (HNUA 2025) урочисто відкрили поважні представники академічної, дипломатичної та урядової спільнот: Агнешка Хлонь-Домінчак, д. хаб., професорка, проректорка з наукової роботи та директорка Інституту статистики та демографії Варшавської школи економіки (SGH), Василь Мельничук, Третій Секретар Посольства України в Республіці Польща, Зоя Петренко, керівниця експертної групи з питань розвитку та роботи з дослідницькою та критичною інфраструктурою Міністерства освіти і науки України, Томаш Шапіро, д. хаб., професор, керівник проєкту «Центр українських студій» Варшавської школи економіки, Вікторія Гурочкіна, д.е.н., професорка, президент Фундації «Українська наукова діаспора у Польщі».

Із вітальним словом від Національного транспортного університету на пленарному засіданні виступила Світлана Боняр, д.е.н., професорка, заступник директора Навчально-наукового інституту технологій, управління та правових наук.

Ключовим предметом обговорення стала трансформація наукової системи України відповідно до сучасних європейських підходів, зокрема у контексті розвитку відкритої науки. Разом із вітчизняними та міжнародними експертами було порушено стратегічно важливі питання, що стосуються:

  • формування державної політики у сфері відкритої науки (Ольга Прудка, Міністерство освіти і науки України),
  • впливу відкритої наука на міжнародну академічну співпрацю (Бартломей Вєнцковський, Elsevier),
  • ролі альянсу Unite! у підтриці розвитку відкритої науки в Європі, зокрема в країнах, що розширюють свою участь у Європейському дослідницькому просторі (ERA) (Людмила Троценко, Вроцлавська політехніка),
  • стратегіям та перспективам розвитку вищої освіти ЄС в порівнянні з відповідними тенденціями у Польщі та Україні (Ігор Брітченко, д.е.н., професор, Університет Національної освітньої комісії, Краків),
  • проблемам визнання української освіти в Польщі (Наталія Чуйко, Офіс академічного визнання NAWA),
  • потенціалу Української Наукової Діаспори (Євгенія Поліщук, д.е.н., професор, Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Краківський економічний університет, Ігор Лиман, д.істор.н., Бердянський державний педагогічний університет, Запоріжжя – співзасновники ініціативи «Українська наукова діаспора», Уляна Збежховська, др. філософії, пров.н.с., Національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, Харків, координаторка програми наставництва ініціативи «Українська наукова діаспора»),
  • викликам та перспективам впровадження відкритої науки та оцінювання наукової діяльності в Україні (Олександр Березко, Львівська політехніка).

Семінар «Польща та Україна – наукове майбутнє з погляду сучасної економічної перспективи» (CSUkr), що логічно доповнив конференцію, був присвячений аналізу економічних і освітніх викликів, перед якими постають Польща та Україна, і окреслив нові горизонти ролі університетів у повоєнному відновленні та сталому розвитку. Зокрема було розглянуто питання:

  • макроекономічної політики в Україні. Особливу увагу буде приділено монетарній політиці та викликам, з якими стикається Національний банк України в умовах війни і з якими йому доведеться зіткнутися під час післявоєнної відбудови (Анджей Жонца, д. хаб, професор, Варшавська школа економіки),
  • функціонування банківської системи у польському та світовому контексті, її ролі у майбутньому процесі відбудови України (Ярослав Белдовський, д. права, Варшавська школа економіки),
  • подібності та відмінності трансформації систем вищої освіти та науки в Польщі та Україні, досвід співпраці Міжнародного фонду досліджень освітньої політики в Києві (Тарас Фініков, професор, Міжнародний фонд досліджень освітньої політики).

Інститут управління, технологій та правових наук Національного транспортного університету виступив співорганізатором обох заходів, підтвердивши тим самим свою активну позицію в побудові відкритого, інтернаціоналізованого наукового середовища, орієнтованого на стійкий розвиток. Співорганізація стала можливою завдяки ініціативі та системній академічній співпраці д.е.н., професорки Вікторії Яновської, завідувачки кафедри економіки, маркетингу та бізнес-адміністрування Національного транспортного університету.

Інститут управління, технологій та правових наук і надалі вбачає розвиток відкритої науки та поглиблення міжнародної співпраці як стратегічні напрями наукової діяльності та інтегрує міжнародний вимір у свою дослідницьку діяльність, підтримуючи міждисциплінарні підходи, просуваючи цінності відкритості, академічної доброчесності та наукової дипломатії. Участь у таких платформах як HNUA 2025 та CSUkr формує контекст сучасної науки та визначає вектор майбутнього української академічної екосистеми в умовах глобальних трансформацій та майбутнього відновлення.

Докладніше про конференцію HNUA 2025 і семінар CSUkr – на сайті Центру українських студій SGH і на сайті Української наукової діаспори.

Що ви бажаєте знайти?