Всесвітній день вишиванки започаткований у 2006 році і відзначається щороку у третій четвер травня. У 2024 році це свято припадає на 16 травня.
День вишиванки – свято, присвячене збереженню традицій українського національного одягу. Для українців вишванка – справжня національна святиня, що символізує красу, силу, щасливу долю та родинну пам’ять.
Особливе значення День вишиванки має під час повномасштабної війни росії проти України. Одягнена вишиванка – символ незламності українського духу, заява на весь світ про те, що українці – вільний народ!
Історія свята.
18 років тому студентка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк започаткувала акцію «Всесвітній день вишиванки». Надихнув дівчину до цього її друг Ігор Житарюк, який регулярно одягав вишиту сорочку на заняття. Леся запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і разом одягнути вишиванки. Спочатку національний одяг вдягало кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету.
Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня. До Дня вишиванки долучилася українська діаспора по всьому світу, а також прихильники України.
Навіть світові зірки полюбили українське вбрання. Так, у вишиванці були помічені Джонні Деп, Міла Йовович, Ума Турман, Холлі Беррі, Кейт Мосс, Енн Хетуей, Лана Дель Рей, Майк Тайсон, Адель, Різ Візерспун, Ніколь Кідман, Сандра Буллок, Джекі Чан, Діта фон Тіз та інші. А такі модні бренди, як Dolce&Gabbana та Valentino, взагалі випустили колекції з українськими етнічними мотивами у вишитих сукнях.
Спеціальних заходів на День вишиванки не існує. Однак щороку в Україні проводять особливий флешмоб, який полягає в тому, що люди одягаються в національний одяг, фотографуються та викладають світлини в соціальні мережі. В мирні часи в багатьох містах проводили концерти, фестивалі, ярмарки та фотосесії. На жаль, під час війни проводити масові заходи заборонено. Однак кожен із нас, хто наразі перебуває в безпеці, може одягнути вишиванку для підтримання духу українців та українських воїнів.
Цікаві факти про вишиванку
За словами істориків та археологів певні елементи вишиванки існували ще на одязі скіфів. Вони проживали на території сучасної України до нашої ери. За часів Київської Русі також носили вишитий одяг, а згадки про особливе вбрання русинів можна знайти в записах багатьох мандрівників. Крізь віки проніс український народ любов до вишиванки та зберіг особливі традиції її створення. Кожний регіон України може похвалитися своїми унікальними звичаями, які пов’язані з національним орнаментом на одязі.
Історію виникнення особливої української вишивки пов’язують із Трипільською культурою епохи пізнього неоліту. Трипільці були умілими гончарами, однак вони не лише робили красивий посуд з глини, але також прикрашали його спіральними візерунками. Історики переконані – такі ж символи можна було побачити і на одязі трипільців.
Якщо говорити про мотиви, які зустрічаються в українській вишивці, то найдавнішими вважаються геометричні візерунки: різноманітні ромби, зигзаги, кола, хвилясті лінії, меандри, цятки тощо. Водночас використовувалися такі вишивальні техніки як пряма гладь та «ретязь» (різновид «хрестика»). Остання була особливо популярною на заході сучасної України.
В XIX столітті наступив переломний момент в історії вишиванки. Саме тоді з’являється така професія як вишивальниці. У них замовляли вишиванки для цілої сім’ї. Відтепер не треба було самим оздоблювати вбрання, адже все робили майстрині.
Популяризацією вишиванки серед української інтелігенції займався Іван Франко. Саме він був першим, хто сміливо поєднував вишиту сорочку з діловим піджаком.
До слова, найбільша кількість людей у вишиванках, яка зібралась в одному місці, була зафіксована у День Незалежності в 2011 році у місті Рівному. На центральному Майдані міста тоді зібралося 6570 людей у вишиванках. Цю цифру зафіксовано у Книзі рекордів України. Наступний схожий рекорд було встановлено в 2018 році у Волновасі Донецької області, коли біля будівлі райдержадміністрації з нагоди святкування 27-ї річниці Незалежності України було презентовано рекорд України з найбільшої кількості людей у вишиванках на одній локації в зоні Операції об’єднаних сил, де в патріотичному одязі зібралося 5095 осіб і один песик.
У кожному регіоні України є свої традиційні візерунки вишиванки. У цього мистецтва існує сотні різних швів та десятки технік, які по-різному комбінуються у різних областях.
На Харківщині були популярні червоні та чорні вишиванки, зроблені грубою об’ємною ниткою. На харківських вишиванках часто можна побачити особливе зображення – дерево життя.
Херсонські вишиванки славляться зображеннями вишитих тварин: півнів, зозуль, коней, оленів. Також на них часто вишивали дерево життя, як у харківських вишиванках.
На Полтавщині вишивали гладдю. Полтавська вишивка вважається однією з найдавніших. Відома вона традицією вишивки «білим по білому». На Полтавщині прийнято прикрашати рукави сорочки витонченим та кропітким дрібним візерунком, а в орнаменті використати геометричні фігури.
На Сумщині були популярні полтавські вишиванки, а також рослинно-геометричні візерунки дрібним хрестиком.
Вишиванки Вінницької області цінуються за велику різноманітність елементів та технік.
В Чернігівській області поєднували кілька видів швів в одній вишивці та використовували складні техніки. Чернігівські вишивальниці вишивали дуже мініатюрними, схожими на бісерні стібками, а також використовувати дуже тонкі нитки. Для цього була потрібна велика майстерність і акуратність.
У Донецькій та Луганській областях майстрині пишно прикрашали сорочки вишитими квітами, деревами та птахами. Завдяки використанню ниток різних текстур вишивка здавалася об’ємною.
Волинські вишиванки виділяються симетрично повторюваними геометричними візерунками.
У вишитому одязі мешканців Рівного і ближніх сіл домінували квіткові орнаменти.
А у житомирських вишиванках окрім геометричних фігур на сорочках розцвітали квіти та гілки з листям.
Закарпатська вишиванка – найбільш пишна, яскрава і різнобарвна. Вишивальниці Закарпаття прикрашали рукави пишним та великим орнаментом.
Львівські майстрині навпаки вишивали дуже легкі, витончені та скромні візерунки, наче тонке мереживо.
У Запорізькій області найкраще розвинені традиції чоловічої вишиванки. Чоловічі сорочки прикрашалися в основному геометричними візерунками, такими як ромби і кола (символ сонця). Таку вишивку називали чумацькою.
Вишиванки Київської області виділяються найбільшим розмаїттям рослинних візерунків. На них можна побачити хміль, грона винограду, маки, пшеничні колоски. Такими візерунками прикрашали рукави, а на манжетах вишивали дрібні геометричні фігури. Часто використовували нитки синього та чорного кольорів.
Для кримських вишиванок характерна велика різноманітність візерунків, кожен з яких має своє сакральне значення. Наприклад, вигнута гілка з листям «егрі дав» означала розвиток і непостійність, дерево символізувало чоловіче начало, а гвоздики були символом людей похилого віку.
