(3.06.2001 – 31.03.2022)
Герої не вмирають – вони летять на небо,
І там дивляться на нас, на життя і міста.
Поруч в наших серцях, завжди в душі поруч.
Промінням світла сонця, вітром у горах.
20-річний Богдан Іщук загинув 31 березня 2022 року в районі міста Новодружеськ Луганської області під час артилерійського обстрілу.
Богдан народився у місті Козятин Вінницької області. Навчався у місцевій школі №2. У класі був лідером, захищав слабших, однак завжди був добрим. Після школи хлопець здобув фах помічника машиніста тепловоза та електровоза у Козятинському міжрегіональному професійно-технічному училищі залізничного транспорту. «Богдан був людиною майбутнього. Він об’єднував в собі багато цінних якостей. Він навчав хлопців боксу, хоча сам займався карате. Користувався великою повагою серед педагогічного колективу…» – згадує директор училища, заслужений працівник освіти України Андрій Стецюк.
Після закінчення училища Богдан працював за фахом у Козятинському локомотивному депо. Паралельно вступив на заочну форму до Київського інституту залізничного транспорту Державного університету інфраструктури та технологій на спеціальність «Залізничний транспорт» (освітня програма «Локомотиви та локомотивне господарство»). У 2022 році він був студентом 2 курсу. Викладачі університету згадують Богдана як порядного, чесного, розумного, доброго, дуже людяного і доброзичливого й справжнього патріота своєї країни.
Богдан дуже любив спорт. У вільний час займався карате кіокушинкай та мав досягнення на обласному рівні.
Наприкінці 2020 року Богдана призвали до армії. Він служив у 15-му окрему Слов’янському полку Національної гвардії України. Після присяги його перевели в місто Рубіжне, де хлопець став старшим стрільцем першого патрульного взводу стрілецького батальйону. Повномасштабна війна застала Богдана на Луганщині. Від самого початку вторгнення він боронив Україну від російських окупантів на передовій.
Богдан загинув 31 березня 2022 року під час ворожої атаки біля міста Рубіжне Луганської області.
Богдана поховали у рідному місті.
Йому було лише 20 років…
Побратими згадували Богдана як «дуже світлу людину».
Один з них сказав: «Велика втрата для батьків сина, для держави – захисника і для підрозділу – надійного товариша і друга. Богдан до останньої хвилини виконував свій обов’язок і виконав його з честю та гідністю. Але Герої не вмирають! Герої завжди залишаються в нашій пам’яті, в наших думках, тому він завжди з нами!»
Солдат Іщук Богдан Олегович посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №256/2022 від 17 квітня 2022 року).
Посилання на джерела інформації:
https://www.victims.memorial/people/bogdan-ichuk
