(19.08.1996 – 23.05.2023)
Пам’ятаймо героїв, не забудьмо про всіх,
Хто за неньку Вкраїну, в лютій битві поліг.
Хай всі бачуть, хай чують, поклик наших завзять,
Як уміють Вкраїнці – жить, боротись, вмирать.
Сохинчук Владислав Сергійович народився 19 серпня 1996 року в селі Нова Гребля. З часом сім’я переїхала до Козятина. Після закінчення школи Владислав поступив до Київського коледжу транспортної інфраструктури, а по закінченні навчання в коледжі до Державного університету інфраструктури та технологій на спеціальність 273 Залізничний транспорт, освітньо-професійну програму «Вагони і вагоне господарство». У 2019 році Сохинчук Владислав закінчив навчання в університеті і отримав диплом бакалавра.
Працював в Козятинському експлуатаційному вагонному депо оглядачем – ремонтником вагонів.
Коли почалася війна, Владислав відразу звернувся до військкомату, аби його взяли на фронт. Спочатку йому відмовили, але в липні 2022 року Владислава все ж таки мобілізували.
А 23 травня 2023 року старший солдат, заступник командира бойової машини, навідник, оператор 1-го механізованого відділення, бойової машини, 1-го механізованого взводу, 3-ї механізованої роти військової частини А4472, Владислав Сохинчук, виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Хромове, Донецької області, внаслідок артилерійських обстрілів збройних формувань рашистів та безпосередніх зіткнень з ворогом, під час бою отримав поранення, несумісне з життям…
Вічна слава Герою!
Ми у вічному боргу перед нашими захисниками, які віддали життя за Україну та перед матерями й батьками за те, що вони виростили мужніх і сміливих патріотів.
Слава Україні!
